- озброїти
- —————————————————————————————озбро́їтидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
озброєння — [озбро/йcн :а] н :а, р. мн. йеін … Орфоепічний словник української мови
озброїтися — [озбро/йітиес а] йус а, йіс :а, йіц :а, йац :а … Орфоепічний словник української мови
озброєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
озброєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
озброєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
озброїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
озброєння — я, с. 1) Дія за знач. озброїти і озброїтися. •• Бу/ти на озбро/єнні активно використовуватися, застосовуватися в діяльності кого небудь, на практиці (про які небудь засоби, прийоми і т. ін.). 2) Сукупність засобів для ведення воєнних дій;… … Український тлумачний словник
озброєність — ності, ж. 1) Забезпеченість озброєнням, військовим спорядженням. 2) перен. Забезпеченість, оснащеність засобами, необхідними для якої небудь роботи, діяльності. •• Техні/чна озбро/єність пра/ці відношення вартості виробничого обладнання до… … Український тлумачний словник
озброєний — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до озброїти. Озброєний до зубів (повністю забезпечений зброєю) … Словник лемківскої говірки
озброєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до озброїти. 2) у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю … Український тлумачний словник